Хай ваше серце не тривожиться

Ми живемо в особливий час, коли так багато тривог, коли багато страшилок лунає з різних сторін. А інформація засипає нас просто з ніг до голови.

Тому я хочу заспокоїти вас словами апостола Павла з Першого послання до солунян: «А про часи та про пори, брати, не потрібно писати до вас, бо самі ви докладно те знаєте, що прийде день Господній так, як злодій вночі. Бо коли говоритимуть: «Мир і безпечність», тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі, — і вони не втечуть! А ви, браття, не в темряві, щоб той день захопив вас, як злодій. Бо ви всі сини світла й сини дня. Не належимо ми ночі, ні темряві. Тож не будемо спати, як інші, а пильнуймо та будьмо тверезі! Ті бо, що сплять — сплять уночі, а ті, що напиваються — вночі напиваються. А ми, що належимо дневі, будьмо тверезі, зодягнувшися в броню віри й любови, та в шолом надії спасіння, бо Бог нас не призначив на гнів, але щоб спасіння одержали Господом нашим Ісусом Христом, що помер був за нас, щоб, чи пильнуємо ми чи спимо, укупі з Ним ми жили. Утішайте тому один одного, і збудовуйте один одного, — як і чините ви!» (1Сол.5:1-11).

Сьогодні звучить так мало слів утіхи й розради, більше таких, які штовхають людей до паніки. Я не раз натикаюся на християнських відеоблогерів, які намагаються тлумачити книгу Об’явлення чи Даниїла, що таке число 666, звір, роги й т. ін. Ці відео мало будують людей, а лише несуть розгубленість і страх. Я хочу звернутися до таких людей із проханням перестати сіяти паніку. Пам’ятайте, кожен важкий історичний період знаменується посиленням апокаліптичних настроїв. Таке було ще в часи апостола Павла. Тому він і написав процитовані вище слова.

Приводом для їхнього написання стала думка, яка поширювалася між людьми, що вже настав День Господній. І ця думка в багатьох вселяла паніку й страх. І тому Павло, спонукуваний Духом Святий, був змушений звернутися до віруючих людей, щоб їх заспокоїти. Ісус часто говорив своїм учням: «Не бійтеся! Не лякайтеся!» Він заспокоював їх, несучи своїми словами мир у їхні серця. Він учив людей віри, правди, любові. Це Він сказав: «Хай ваше серце не тривожиться. Віруйте в Бога і в Мене віруйте». У нас, віруючих людей, є Князь миру — Ісус Христос.

Тож і Павло, який вкоренився у вірі в Господа, пише, що немає необхідності писати про часи й пори. Ще в той час, коли я був хлопчиком, дехто проповідував: «Я знаю, коли прийде Ісус. Його прихід застане мене в живих». І коли той доволі таки авторитетний проповідник помер, я навіть спеціально поїхав у Львів на його похорон, щоб переконатися, що він насправді помер. Відтоді минуло понад 35 років, а Христос так і не прийшов. Тому не наше завдання дізнаватися, коли прийде Ісус. Важливо турбуватися про те, щоб завжди бути готовими до Його приходу.

Зустріч із Богом у кожного з нас може відбутися й цієї ночі. Зупинилося серденько — і наш прихід настав. Тому Біблія вчить, щоб ми втішали один одного, жили в правді, у любові, у терпінні, у злагоді, зодягнені в броню віри. Наша роль — не сіяти страх і паніку, проповідуючи Апокаліпсис, який, звичайно ж, прийде. Наше завдання — проповідувати Ісуса Христа, до того ж розіп’ятого — Божу силу й Божу премудрість.

Що нині потрібно людям? Їм нині, як ніколи, потрібен Спаситель і Святий Дух-Утішитель. І Боже Слово закликає нас: «Утішайте один одного», а не: «Лякайте, нагнітайте, наводьте страх». Страх і так панує довкола, тому ми не повинні бути знаряддям страху. Ми маємо проповідувати Ісуса, щоб люди бачили вихід, бачили ці чудові двері спасіння, бачили Того, Хто їх любить і прощає, Хто хоче простягнути їм руку допомоги, обняти, як Батько блудного сина.

Господь прийшов спасати грішників. І тому для нас завдання номер один — проповідувати Спасителя. Не наша місія та роль вгадувати, коли та за яких обставин Він прийде, і лякати людей цими здогадками. Це не будує, бо страх не має такої здатності. Єдиний страх, який має цінність — це Божий страх, коли ми боїмося сказати неправду, комусь завдати болю. Коли ми боїмося лізти в гріх, як у болото, бо не хочемо завдати болю Тому, хто страждав за нас на Голгофі.

Тож я благословляю вас іменем Господнім. Туліться до Нього вірою. Шукайте Його лиця. Усім серцем любіть Боже Слово, любіть молитву. І вашу душу, незважаючи на хвилі життєві, на всякі вітри, що дмуть, буде сповнювати спокій у Христі. Пригадайте притчу про пташку вільшанку, яка жила під водоспадом. Одного разу хтось запитав у неї: «Як ти можеш зберігати спокій, коли твоє гніздо звите під грізним водопадом?» Птаха нічого не відповіла, а просто піднялася вгору...

Тож і наш спокій — у погляді, зведеному вгору. Не слухайте тих, хто вас лякає, а читайте Боже Слово, яке завжди приносить мир, спонукує до добра й любові до людей. У всіх обставинах тримайтеся Ісуса — і у вас усе буде добре.

Михайло ПАНОЧКО

Благовісник, 4,2022